Рівно 33 роки тому на Чорнобильській АЕС сталася одна з найбільших техногенних катастроф минулого століття.
26 квітня 1986 року на четвертому енергоблоці пролунав вибух – стався викид радіоактивних речовин у навколишнє середовище. Дослідники прирівняли потужність вибуху до півтисячі бомб, які скинули в минулому на Хіросіму. Унаслідок викиду небезпечних речовин випромінювання вразило територію в радіусі 30 кілометрів. Радіація швидко поширилася на сусідні країни – Росію, Білорусь. Мешканцям України кілька днів не повідомляли про трагедію, яка виявилася надзвичайно масштабною. Під час ліквідації наслідків велика кількість людей отримала дози випромінювання, несумісні з життям. Після вибуху та пожежі утворилася радіоактивна хмара, яка накрила не лише території сучасної України, Білорусі та Росії, але й території багатьох європейських країн – Швеції, Австрії, Норвегії, Німеччини, Фінляндії, Греції, Румунії, Словенії, Литви, Латвії. За Міжнародною шкалою ядерних подій (INES) цю аварію класифікували за найвищим – сьомим рівнем небезпеки. Від самого початку Москва та керівництво УРСР приховували факт аварії та наслідки екологічної катастрофи. Через цю жахливу трагедію з сільськогосподарського користування було виведено понад 5 млн. га земель. Також до кінця 1986 року було евакуйовано близько 116 тисяч жителів з 188 населених пунктів, що потрапили в “зону відчуження”. Задля запобігання розповсюдженню радіації наприкінці 1986 року зруйнований реактор накрили спеціальним “саркофагом”.
З міркувань безпеки 15 грудня 2000 року роботу Чорнобильської АЕС було припинено. До того ж об’єкт “Укриття”, зведений у 1986 році, поступово руйнувався. 29 листопада 2016 року на об’єкт “Укриття” було насунуто Арку Нового безпечного конфайнмента. За задумом проектувальників, нова споруда зможе вирішити проблему на сто років, однак на разі станцію планують ліквідувати у 2065 році.
Дані про загиблих під час Чорнобильської катастрофи дуже відрізняються. Найбільше постраждали працівники станції, а також рятувальники. Більшість з них отримали великі дози радіації не сумісні з життям. Ще 600 тисяч людей, які ліквідовували наслідки катастрофи, отримали серйозні дози опромінення.
Період напіврозпаду чорнобильських радіонуклідів займає сотні і тисячі років, вони знаходяться в землі і грунтових водах, у донному мулі Прип’яті і Дніпра з його водосховищами, потрапляють в атмосферу при кожній лісовій пожежі в Зоні. Ліквідація наслідків Чорнобиля – нагальна турбота, як нашого, так і майбутніх поколінь українців.

Міжнародний благодійний фонд Олександра Петровського «Солідарність» завжди і вже багато років опікується «чорнобильцями», допомагає їх громадським організаціям і підтримує ліквідаторів цієї катастрофи.