У Національному історико-архітектурному музеї «Київська фортеця» відкрилася фотодокументальна виставка «Биківня – територія пам’яті». Це спільний проект Національного історико-меморіального заповідника «Биківнянські могили» та Українського інституту національної пам’яті.

В.о. генерального директора Національного історико-архітектурного музею «Київська фортеця» Оксана Новікова-Вигран підкреслила, що відкриття виставки Заповідника у приміщенні музею уже стало доброю традицією, і наголосила на важливості співпраці між закладами культури. Попри те, що «Київська фортеця» тематично пов’язана з іншою сторінкою української історії, це так само було місце ув’язнення, що робить відкриття виставки символічним.

Генеральний директор Національного історико-меморіального заповідника «Биківнянські могили» Богдан Біляшівський зазначив, що презентована виставка – результат тривалої роботи й значних архівних пошуків. Знаковим є те, що її відкриття припало на 2017 р. – рік 80-х роковин початку «Великого терору».
«Попри те, що 12 банерів не змогли умістити всі сюжети, пов’язані із Биківнянською трагедією, вони хронологічно охоплюють часовий проміжок від партійних рішень 1937 р. та оперативних наказів НКВС, директив, якими реалізовувались так звані «національні операції», до діяльності Заповідника на сучасному етапі»,- розповів Богдан Біляшівський.
Виставка акцентує увагу на перебігу масових політичних репресій у Києві, особливостях суспільно-психологічної атмосфери в тогочасному українському суспільстві, на тлі якої розгортались процеси шпигуноманїі та пошуку ворогів, діяльності позасудових органів, які здійснювали репресивну функцію.
Начальник Управління наукового забезпечення політики національної пам’яті Українського інституту національної пам’яті Ярослав Файзулін підкреслив, що вся Україна упродовж 1937 – 1938 років перетворилась на «територію смерті». Місця масових поховань жертв сталінського терору знаходяться у Львові, Харкові, Луцьку, Донецьку тощо.
«Зрозуміло, Биківнянські могили є серед них найбільшим, а кількість розстріляних органами НКВС визначається істориками від 20 до 100 тис. осіб. На сьогоднішньому етапі вкрай необхідною для суспільства є максимально можлива верифікація та оприлюднення відомостей про жертв масових політичних репресій», – сказав він.
Учасник відкриття фотодокументальної виставки, письменник і журналіст Юрій Рудницький розповів, що Биківня для нього, як і для багатьох українських родин, – особиста історія, місце останнього спочинку розстріляного співробітниками НКВС родича.