Сьогодні, під час години запитань до Уряду у Верховній раді України, з доповіддю «Нова філософія у формуванні культурної політики» виступив Міністр культури України Євген Нищук.
«Усі ми прагнемо змін у різних сферах, в тому числі і у виробленні нових механізмів здійснення культурної політики. Зараз українська громада очікує від Мінкультури послідовних, комплексних, системних дій на обраному шляху реформування країни», – розпочав свій виступ Міністр культури.
«Я хотів би почати з прагматики, а не в чергове виголошувати наскільки важлива культура та духовність – це очевидно і ніхто в цій залі не буде це заперечувати, так само як і важливість розвитку української мови, яка є основою нашої національної ідентичності та інструментом згуртування нації».
Євген Нищук окремо зупинився на конкретних механізмах, які вже імплементує Мінкультури, зокрема здійснення реорганізації відомства, яка дозволила розширити рамки його компетенції та отримати нові сфери впливу, а також реформування та осучаснення культурних локальних інституцій.
«Відбувається трансформація «згори-донизу», при цьому «горизонтальні» зв’язки також актуалізуються. Трансформуються також і комунікації в системі управління, міжвідомчі стосунки, працює модель уряду «Людина – громадянське суспільство». Цю прірву, яка з’явилася в останні роки – ми намагаємося зшити», – зазначив він
Міністр культури розповів про налагодження співпраці з міжнародними організаціями в частині реформування культурної галузі. Так, Радою Європи вже наступного року буде проведено огляд культурної політики в Україні з фокусом на культурній спадщині і процесах децентралізації в культурній сфері, отримані результати будуть використовуватись в роботі Мінкультури та місцевих органах влади для реформування системи врядування та здійснення культурної політики. Ще одним із пріоритетних напрямків у боротьбі з корупцією, і це корелюється з пріоритетами Уряду в антикорупційній сфері, найближчим часом заплановано підписання угоди з Єврокомісієюдля проведення функціонального аудиту діяльності Міністерства культури.
«Якщо ми будемо говорити про приклади вже успішно реалізовані – навіть в рамках чинної структури і чинного законодавства – то, безумовно, у всіх на слуху, і я пишаюсь, що можу це сказати – приклад Франкфуртського книжкового ярмарку, який нещодавно відбувся. Підкреслюю – такі масштабні події міжнародного рівня мають не тільки культурну, а й економічну і політичну складові», – відзначив Євген Нищук.
За його словами, наступним кроком має бути Лейпцизький книжковий ярмарок, на якому Україна має гідно представити культуру, видавництва та креативну індустрію. Євген Нищук наголосив на існуючій проблемі компетенційних рамок Мінкультури та відсутності повноважень достатнього впливу відомства на видавничу та літературну сфери.
Він також розповів про підготовку до представлення національного павільйону на Венеційській бієнале 2017 року: «Для початку ми отримали всі необхідні погодження, провели відкритий публічний конкурс, на якому обрали проекти кураторів і митців. Важливо, що на цей проект нам вдалося знайти позабюджетні кошти. Отже, сподіваюсь, що участь України у Венеційському бієнале стане ще одним успішним прикладом культурної дипломатії і дасть можливість просувати сучасне українське мистецтво».
Міністр культури під час свого виступу зупинився на окремих важливих напрямках, які є пріоритетними для Мінкультури, серед них – створення Українського Інституту Книги, який має стати відповідальним органом у сфері книговидання і культури читання та існуючій проблемі – його недостатньому фінансуванні.
Він також відзначив, що Мінкультури стало першим, хто включився до роботи з проведення в Україні в 2017 році пісенного конкурсу Євробачення попри те, що масштабний захід є в компетенції НТКУ , а розпорядником коштів виступає Держкомтелерадіо.
«Я беру на себе цю відповідальність для того, щоб якісно провести Євробачення в наступному році, щоб цей конкурс став ще одним приводом показати Україну не через призму дискримінаційних стереотипів, які намагаються закинути в суспільство певні деструктивні сили. Ми – мирні, толерантні, талановиті, відкриті світу. Євробачення – це потужний імпульс для промоції української держави», – сказав Євген Нищук.
Окремо Міністр культури зупинився на ідеї проектно-цільового фінансування культури – нещодавно Радою реформ при Президентові України схвалено проект Про Український Культурний фонд. За його словами, це перший крок до реформації застарілих культурних інституцій у нові проектні офіси.
«Це публічна, прозора система розподілу коштів між усіма учасниками культурного процесу, в системі якої можуть взяти участь культурні діячі з недержавного сектору. Це потужний процес, до якого долучиться якнайширше коло експертів. Це практика, якою живе увесь прогресивний світ і яку ми прагнемо запровадити у себе», – додав він.
Євген Нищук також відмітив, що вперше за останні п’ять років, в проекті бюджету закладені видатки на стипендії молодим митцям і вперше, за останні 10 років кошти на здійснення ремонтних робіт національних мистецьких освітніх закладів.
Міністр культури розповів про запровадження Мінкультури абсолютно нової філософії в систему закупівлі книжок для поповнення фондів публічних бібліотек. Пріоритети на наступний рік – сучасна українська література , дитяча книжка, якісно перекладена іноземна література.
На його думку, також важливим є створення Ради сучасного мистецтва при Міністерстві культури .
«Так, рад багато, але оновленій політиці важливо спиратися на експертні думки. Маємо чути усі голоси і скомпонувати їх у злагоджений хор. Тому всі ради працюють, щоб йти у ногу з часом», – наголосив Євген Нищук.
Говорячи про формування бюджету Мінкультури на 2017 рік, Євген Нищук відмітив, що було враховано багато пропозицій відомства, однак запропонований проект бюджету не відображає всіх потреб, які необхідні для реформування галузі. Йдеться не лише про видатки споживання, а й про видатки розвитку – які на сьогодні потрібні і надзвичайно актуальні.
Він також звернувся до народних депутатів з проханням приділити увагу законопроекту Про Український Культурний фонд, який розроблений за участі Мінкультури і незабаром буде внесений до розгляду до Верховної ради України, адже він надзвичайно потрібен мистецькій спільноті, українській культурі та українській державі.