«Ми прагнемо поміняти усталене мислення і ставлення до культури, оскільки саме культура фундаментально визначає рух та розвиток суспільства і виступає найдієвішим елементом налагодження комунікації. Іншими словами, культура – це комунікація, а комунікація – це культура».

Євген Нищук наголосив на важливості налагодження ефективної комунікації із засобами масової інформації для створення правдивого інформаційного поля, збільшення відсотку позитивної інформації, у тому числі в контексті важливих для країни подій, які виступають об’єднуючим та консолідуючим фактором у суспільстві. Як приклад, він згадав перемогу співачки Джамали на Євробаченні, яка за наявною статистикою стала найбільшою позитивною культурною подією минулого року в інформаційному просторі країни.

Окремо Міністр культури зупинився на моментах комунікативної співпраці з іншими центральними органами виконавчої влади та позитивних результатах спільних дій, у тому числі культурної складової у проведенні інформаційної політики щодо урядових реформ. Якщо говорити про пенсійну реформу, то саме позитивна реакція артистів балету на врахування її професійної специфіки дала один із позитивних суспільних меседжів. При проведенні реформи децентралізації та формування ОТГ, саме культурні заклади на місцях – соціокультурні центри, народні доми, центри дозвілля та бібліотеки – стають осередками об’єднання та гуртування громади.

«Ми маємо в багатьох напрямках шукати цю культурну складову, бо вона швидше потрапляє в позитив, якого так сильно сьогодні бракує в суспільстві», – додав він.

Ще одним важливим моментом, на переконання Євгена Нищука, є подолання через комунікацію існуючих шаблонів сприйняття світом України. Один із пріоритетних напрямків діяльності Міністерства культури полягає у проведенні культурної дипломатії. Це презентація України через культуру, комунікація з нашими іноземними партнерами, представлення держави України на престижних міжнародних мистецьких, книжкових, кіно – форумах тощо.

«Так сьогодні ми маємо великий прорив української кіноіндустрії, сучасного мистецтва, книговидавничої справи та їх представлення і визнання на міжнародних форумах – це практично наш голос, наш єдиний голос України на зовні», – говорить Євген Нищук.

Гостями дискусії також стали фронтмени відомого українського рок-гурту КOZAKSYSTEM – Іван Леньо та Володимир Шерстюк, музиканти, які несуть українську музику далеко за межі країни.

Іван Леньо розповів, що за 17 років існування гурту, вони відвідали понад 20 країн світу, представляючи українську музику в різних форматах – фестивалів, сольних виступів, вечірок и днів міста тощо. Так, колектив знайомий глядачам Польщі, Чехії, Німеччини, Італії, Швейцарії, Фінляндії, Америки, Канади та інших. Відвідуючи ці країни, музиканти дуже чітко відчули на собі як іноземці уявляють собі Україну і українців.

«В їх уяві Україна це – Чорнобиль, Кличко, Шевченко. Однак є й позитивні зміни, за останній час з нами часто спілкуються про події в Україні. Цивілізований світ усвідомлює що митець більш правдивий, ніж хто інший. І їм цікавий погляд на події на Майдані через погляд митця – до митців прислухаються, кожен з них має аудиторію і досить велику аудиторію, їх чують, на них рівняються, їх слухають, їх наслідують. Один виступ може мати набагато більше впливу ніж безліч прес-конференцій політиків», – розповідає Іван Леньо.

«Нам потрібно навчитися правильно ставити акценти, а саме українські акценти, які допомагають будувати саме українську державу, тоді ми побачимо наскільки все зміниться».

«Ми вбачаємо свою місію у тому, щоб Україну сприймали як сучасну державу, і не тільки державу якихось ресурсів, а як державу сучасної культури. Українська культура абсолютно на це заслуговує з огляду на свою багату історію та глибинність, і має стати частиною світової культури. Наша мрія – зробити українську культуру частиною світової, щоб вона сприймалася на рівні з італійською, французькою, будь-якою – і тоді підтягнуться всі інші показники. Українці вже давно готові до цього, просто в себе треба вірити» – додав Володимир Шерстюк.