За тиждень після коляди, напередодні Нового року (за старим стилем), – Щедрий вечір. Це – залишок стародавнього, імовірно, дохристиянського звичаю. 

За християнським календарем – це день преподобної Меланії. У народній традиції обидва свята об’єднались, і тепер маємо Щедрий вечір, або свято Меланки.

                            

Взагалі, внаслідок розбіжності, яка існує між Григоріанським (світським) та Юліанським (церковним православним) календарем, українці святкують Новий рік двічі в році: офіційне святкування Нового року припадає на 1 січня, а 14 січня, яке залишилося в народній традиції важливою складовою прадавнього календарного обрядового циклу українців, сьогодні має назву Старого Нового року.

                        

У навечір’я Нового року (тепер – 13 січня) у церквах відбуваються урочисті Богослужіння на закінчення Старого року, щоб наприкінці року подякувати Богові за вже отримані ласки і попросити нових на наступний рік. Як і на Свят-вечір, цього дня готують святкову вечерю, яку в народі величають Щедрою, тому що страви цього вечора не є пісними: тут на столі й кутя, і ковбаси, й холодець, і шинка...
Наддніпрянська Україна і Гуцульщина святкують Щедрий вечір як значне свято різдвяного циклу з добре розвиненою обрядовістю. Галицьке Поділля не святкує, бо Щедрий вечір у галичан – напередодні Водохреща, тоді як на Наддніпрянщині це – «Голодна кутя», Богоявленне навечір’я.
Міжнародний благодійний фонд Олександра Петровського «Солідарність» вітає дніпрян зі святами і бажає добра, щастя, благодійності та поваги один до одного.
Автор: МБФС